[PR] Gain and Get More Likes and Followers on Instagram.

#фабулакнигоманія2017_23

52 posts

TOP POSTS

#ФабулаКнигоманія2017_23 - Книга з назвою в одне слово.
#ФабулаКнигоманія2017
Вчора закінчила читати «Сяйво» С.Кінга, тому ділюся враженнями:
Отже, спочатку книга мені не сподобалася. Я вже колись намагалася читати книги Короля Жахів, і результати були невтішними, тому від цієї книги я також нічого не очікувала. Але, дякую Дракону, я помилялася, бо це дуже круто! Я, десь після сотої сторінки, опинилася в іншому світі! Де, до речі, пробула днів п’ять (так як були канікули, моя активність понизилася). «Сяйво», на перший погляд, має дуже банальну історію: сім’я приїжджає в готель, який має не дуже привабливий та безпечний вигляд, вони залишаються там на шість місяців самі, бо глава сімейства має всю зиму доглядати цю дивну місцину. Чому готель зачиняють на зиму? Бо він знаходиться в горах, і коли навколо сніг, то туди ніхто не може дійти. А шестирічний синочок може бачити майбутнє, привидів та читати думки. Все це нагадувало мені суміш усіх сезонів неперевершеного #АІЖ (Американська Історія Жахів). І як тільки автор закінчує розповідати про головних героїв, то читач опиняється в цьому магічному всесвіті. Під час читання я розуміла лише одне: я не можу відірватися, бо мені дуже цікаво. Але, думаючи лише про книгу, можна не помітити, як справжній світ стає сірим та сумним. Книга - депресивна. Тому після неї треба читати щось легеньке та просте, я ось наприклад відразу почала «Перевагу скромників» С. Чбоскі.
Манера написання Кінга мені сподобалася не відразу, але потім, скоріше за все, я просто звикла. Як би пояснити… Знаєте, є книги, де кожна маленька сюжетна крапочка під кінець може стати величезною плямою і змінить всю історію. Ти звертаєш увагу на кожну репліку, бо знаєш, що вона може бути дуже важливою, навіть якщо так і не здається. Тут такого немає. Я дуже довго до всього придивлялася, але в кінці про це навіть не згадалося. От мене, наприклад, і досі цікавить той вогнегасник, а нам навіть не пояснили, чому саме він рухався!
Я витратила нереально багато часу, псувала нерви усім своїм підписникам у Твіттері (так як читала книгу ночами, то було не дуже весело), майже не спала, але воно того варте. Серйозно. Раджу)

З вас насміхалися в школі?
В мене траплялося. В основному через мій зовнішній вигляд. В першому класі в мене був "хлопчачий" спортивний костюм, з Майклом Джорданом на всю кофту. У мами не було часу і сил розбиратися у дитячих трендах, що дешевше і тепліше було, те й купували. Весь клас дражнив мене, що то мій "женіх" на кофті. У другому класі довго сміялися з мого оранжевого берета з помпоном. У четвертому – що я досі ходжу в шерстяних колготах. У старшій школі трохи всі заспокоїлись, хоча теж бувало всяке. Коли я приносила до школи термос з чаєм чи бульйоном і сідала поїсти на задніх партах (їдальні у нас тоді не було, а в мене були проблеми зі здоров'ям), хлопці насміхалися, що я зараз ще може борщ і пампушки дістану. Постійно штовхали, вибивали з рук їжу і одного дня той термос таки розбили. У старших класах я таки навчилася давати здачі і одного хлопця навіть натовкла носом об диван у когось на Дні народження після того, як він намагався задерти мені спідницю.
Думаю, у кожного було щось таке. Болюча і вічна тема. Діти неслухняні. Діти жорстокі. Діти не люблять співчувати тим, хто не схожий на них. Діти ділять усіх на героїв і на невдах.
Книжка Р. Дж. Паласіо якраз на цю тему. Може в дечому трохи нереалістична, зате позитивна. Дає надію. І що головне – у ній порушується не лише проблема дитячої винятковості та жорстокості. А й стосунки між батьками й дітьми, між друзями, братами та сестрами, вчителями й учнями.
Особливо раджу читати батькам школярів.
#yakaboobingoautumn_15 #фабулакнигоманія2017_23

Роман Іваничук "Орда" Очікуєш отримати історичний роман, а отримуєш глибокий філософський аналіз проблеми самоствердження народу. Роман одразу вражає жорстокою сценою захоплення гетьманської столиці - Батурина, де не жаліли нікого: ні жінок, ні дітей, ні старих. Єдині живі свідки тих подій - це зрадник Ніс, свята Мотря та сповідник Мазепи Єпіфаній, що стає мовчазним свідком страшних подій, не пробуючи навіть втрутитись. За всі ті страшні діяння він відчуває свою провину, яку мусить тепер спокутувати, побудувавши новий Храм. Після поразки Мазепи козацтво зневірилось, продаючи не лише зброю, обмундирування за чарку горілки, а й свою гідність, вклонившись цареві і слухняно вдягнувши ярмо на шию. Змінюються часи, царі, а ситуація повторюється. Хіба ми зараз не так само чинимо? Як перемішані думки в голові Єпіфанія, так же пермішані і часові рамки в романі. Вам не буде складно впізнати у карликах, що пропагують ідею рівності (шляхом "зменшення" інших до їх рівня) чергову "орду", що пройшлась Україною. Дивуєшся, що бачачи ницість і безглуздість цих моральних недоростків, ніхто не скидає їх з плечей. Але тоді згадуєш що діється навколо і розумієш, що кожен так само носить на собі карлика чужої, нав'язаної думки. Ми пишаємось мертвими героями, втішаємось їх подвигами, не задумуючись, чи гідні ми того, що вони вибороли життям. Роман допомогає усвідомити себе, як національну одиницю, яка має не лише права, а ще й обов'язки! Не можу сказати, що це найкраща книжка, яку я читала, але вона кидає у вир роздумів, змушує проводити аналогії і щось у собі змінювати, а це вже прекрасний показник. "Грішний весь народ, тож і спокутувати маєм всі разом" #читаю_розповідаю #YakabooBingoSpring_5 #ФабулаКнигоманія2017 #ФабулаКнигоманія2017_23

" Якби Господь на мить забув про те, що я ганчір'яна лялька, і дарував мені трохи життя, ймовірно, я не сказав би всього, що думаю, я більше не думав про те, що кажу. 
Я б цінував речі не за їхню вартість, а за їхню значущість. Я б спав менше, мріяв більше, усвідомлюючи, що кожна хвилина із заплющеними очима - це втрата шістдесяти секунд світла. 
Я б ходив, коли інші цього не роблять, я б прокидався, коли інші сплять, я б слухав, коли інші говорять.
І як би я насолоджувався шоколадним морозивом!
Якби Господь дав мені трохи життя, я б одягався просто, піднімався з першим променем сонця, оголюючи не тільки тіло, а й душу. 
Боже мій, якби у мене було ще трохи часу, я ув'язнив би свою ненависть у лід і чекав, коли з'явиться сонце . Я малював би при зірках, як Ван Гог, мріяв, читаючи вірші Бенедетті, і спів Серра був би моєю місячною серенадою. Я омивав би троянди своїми сльозами, щоб відчути біль від їх колючок і яскраво-червоний цілунок їх пелюсток. 
Боже мій, якби я мав крихту життя... Я не пропустив би дня, щоб не говорити коханим людям, що я їх люблю. Я б переконував кожну жінку і кожного чоловіка, що люблю їх, я б жив у любові з любов'ю.
Я б довів людям, як сильно вони помиляються, вважаючи, що коли вони старіють, то перестають кохати: навпаки, вони старіють тому, що перестають кохати!
Дитині я б давав би крила і сам навчив би її літати.
Старих я навчив би того, що смерть приходить не від старості, а від забуття.
Адже я теж багато чого навчився у вас, люди. 
Я дізнався, що кожен хоче жити на вершині гори, не здогадуючись, що справжнє щастя чекає його на спуску.
Я зрозумів, що, коли новонароджений вперше хапає батьківський палець крихітним кулачком, він хапає його назавжди. Я зрозумів, що людина має право поглянути на іншу людину згори вниз лише для того, щоб допомогти їй стати на ноги.
Я так багато чого навчився від вас, але, по правді кажучи, від усього цього мало користі, адже, напхавши цим скриню, я помираю."
#руденька #ЮліяПилипенко #фабулакнигоманія2017 #фабулакнигоманія2017_23

"Ностальгія" Євгенії Кононенко передасться навіть тому, хто ще особливо і не має за чим ностальгувати.
Детективна історія, кохання, минуле і сучасне, людина у різних обставинах... усе складається у довершений пазл. А ще у творі присутній Київ: справжній, живий, той, що його знає від народження авторка - корінна киянка.
#ФабулаКнигоманія2017
#ФабулаКнигоманія2017_23

"-А що ти там пишеш? - питає бабуся з-над якогось журналу.
-Роман про тебе, бабусю....
-І як? Як воно тобі йде?
-Жахливо. Нічого не клеїться. Бо або треба писати хронологічно, а це безглуздя, бо ти ніколи не розповідаєш за хронологією, або з відступами, і тоді ніхто не розуміє, про що йдеться.
-То перечитає двічі."
****** ***** ******
А й справді, роман з назвою в одне слово й історією п'яти поколінь. Як на мене, досить не однозначний роман... ніби й читається легко, але багато сторінок на раз не прочитаєш. Історія й справді не має жодної послідовності, до того ж оповідач постійно змінюється. Перші 50 сторінок взагалі не розуміла про кого йдеться))) Проте, думаю, кожен знайде в цій книзі щось для себе))
#ФабулаКнигоманія2017_23 #YakabooBingoWinter_4 #bookchallenge #reading #hobby #видавництвоурбіно

#фабулакнигоманія2017
Книга з назвою в одне слово - Таня Малярчук "Забуття"
Ця книжка потрапила мені до рук у правильному місці і у правильний час. Або це просто справді хороший роман 😉
Історія про те, як переплелися життя українського історика В'ячеслава Липинського і звичайної сучасної жінки. Головна героїня, захопившись постаттю Липинського і намагаючись дошукатися правди, поступово позбувається фобій і віднаходить себе.
Обидві лінії роману захоплюючі і написані нереально гарною мовою.
А ще мені дуже близькими виявилися філологічні будні героїні, її засиджування в бібліотеці над Лосєвим і Бахтіним до пізньої пори.
А ще близькими виявились Краківські будні Липинського, його прогулянки тими місцями, якими через 100 років гуляю я, захват Морським Оком і враження від Закопаного. Йому милий і затишний Краків теж колись вишкірив зуби, і вони так і не полюбили одне одного.
А ще, кожного дня проїжджаючи повз вулицю Lipińskiego, тепер буду згадувати про те, що малознаний українець залишив все-таки слід в українській історії і в польському місті.
І моя улюблена цитата з цієї книжки: "- Ви любите літературу. - Я неспасенна."
От і я неспасенна 😊
12/52
#фабулакнигоманія2017_23 #всл #видавництвостароголева #bookworm

11) Тернопіль перетворюється на дощовий Амстердам, а я дочитала чудову книжку про дружбу, творчість і моральний вибір #фабулакнигоманія2017 #фабулакнигоманія2017_23 #мишенячитає оцінка - 4/5

Ніколи не була ранньою пташкою, а сьогодні, як на диво, встигла не лише поснідати, а й дочитати книгу "Забуття". А тепер ще й маю час на роздуми. Адже Т.Малярчук написала про В.Липинського не як про визначного діяча, а як про звичайну людину, зі своїми страхами, слабкостями, хворобами, своїм болем. Розкрила не лише його суспільну діяльність, а найперше внутрішню боротьбу. Тим, хто вірить в антипремії - сюрприз в якості дійсно хорошої книги. #Забуття #сучукрліт
#ФабулаКнигоманія2017 #ФабулаКнигоманія2017_23 #іркин_букчелендж #bookchallenge_ua #flatly_ua

MOST RECENT

З вас насміхалися в школі?
В мене траплялося. В основному через мій зовнішній вигляд. В першому класі в мене був "хлопчачий" спортивний костюм, з Майклом Джорданом на всю кофту. У мами не було часу і сил розбиратися у дитячих трендах, що дешевше і тепліше було, те й купували. Весь клас дражнив мене, що то мій "женіх" на кофті. У другому класі довго сміялися з мого оранжевого берета з помпоном. У четвертому – що я досі ходжу в шерстяних колготах. У старшій школі трохи всі заспокоїлись, хоча теж бувало всяке. Коли я приносила до школи термос з чаєм чи бульйоном і сідала поїсти на задніх партах (їдальні у нас тоді не було, а в мене були проблеми зі здоров'ям), хлопці насміхалися, що я зараз ще може борщ і пампушки дістану. Постійно штовхали, вибивали з рук їжу і одного дня той термос таки розбили. У старших класах я таки навчилася давати здачі і одного хлопця навіть натовкла носом об диван у когось на Дні народження після того, як він намагався задерти мені спідницю.
Думаю, у кожного було щось таке. Болюча і вічна тема. Діти неслухняні. Діти жорстокі. Діти не люблять співчувати тим, хто не схожий на них. Діти ділять усіх на героїв і на невдах.
Книжка Р. Дж. Паласіо якраз на цю тему. Може в дечому трохи нереалістична, зате позитивна. Дає надію. І що головне – у ній порушується не лише проблема дитячої винятковості та жорстокості. А й стосунки між батьками й дітьми, між друзями, братами та сестрами, вчителями й учнями.
Особливо раджу читати батькам школярів.
#yakaboobingoautumn_15 #фабулакнигоманія2017_23

15/52 📚 #bookchallenge_ua
Дафна дю Мор'є "Ребекка"
Ось і я долучилась до тих, хто прочитав цей славнозвісний роман. Не буду в черговий раз переказувати сюжет, лише скажу, що книга мені сподобалась...
🗣(Хоча і у черговий раз впевнююсь, що надмірний галас та популярність заважають задоволенню від читання. Після безмежної кількості відгуків як про найкращу книгу усього життя, читаєш і все чекаєш-чекаєш коли ж буде отой вау-ефект і життя більше не буде як колись🤓 це дуже відволікає)
...і у якийсь момент читання зловила себе на думці, що цікаво як все це відзняв Хічкок 🤤😁
Тож ось вам замість чергового розбору роману кілька цікавинок:
🔖На момент написання Ребекки, Дафні дю Мор'є 31 рік, в неї троє дітей, яких вона залишає на чоловіка та лише за чотири місяці створює роман.
🔖Видавець у захваті та прогнозує визнання та популярність твору, сама ж авторка не дуже вірила в успіх Ребекки та... помилилась :)
🔖Адже популярною стає не лише книга, а й її екранізації. На сьогодні їх вже 11!!! 😲 Найвідоміша, звичайно, 1940 року та належить самому Хічкоку.

Тут також є кілька цікавих фактів:
🎬 За увесь роман ми так і не дізнаємось ім'я головної героїні. У фільмі Хічкок хотів назвати її Дафна, проте від цього все ж таки відмовились.
🎬 На відміну від всіх інших своїх кінолент, Альфред Хічкок не приймав участі у написанні сценарію до стрічки. Проте кінорежисера можна помітити в одній із сцен фільму (була в нього така фішка;)
🎬 Хічкок хотів раніше екранізувати роман, проте йому не вистачало коштів на купівлю прав.
🎬 Команді, що працювала над фільмом, не вдалося знайти відповідного маєтку та будівлі, тож вони створили мініатюрну модель і знімали її 😲
🎬 ще з цікавого: Ребекка стала першим голлівудським фільмом Альфреда Хічкока та його єдиною картиною, що виграла Оскар у номінації Кращій фільм року🏆
.
💬 А ви читали вже Ребекку? Фільм дивились? Як вам?
.
.
Моя оцінка: 4/5
Висновок: якісна цікава книга, проте, для мене, точно не найкраща книга усіх часів. Але це вже класика - бажано прочитати та бути в курсі. А потім ще й кіно подивитися, що я зараз і планую зробити 📽💻🍿
.
#ФабулаКнигоманія2017_23
#YakabooBingoAutumn_24
#ФабулаКнигоманія2017

Селесте Інґ "Несказане" від видавництва @nashformat.ua. Історія про те, до яких страшних наслідків може призвести мовчання й недосказаність. "Таким крихким буває щастя, так легко його розбити, якщо про нього не дбати". Ледь не в кожному рядку прочитується біль від несказаного. Не говорять батьки з дітьми, сестри з братом, чоловік із дружиною. Кожен мовчить про свій біль.
До сліз...
Особливо коли розумієш, що трагедії не сталося б, якби в родині частіше говорили одне з одним.
Вчасно кажіть важливі слова! Ніколи з цим не зволікайте!
#instabook #bookstagram #book #mylife #myspring  #myinspiration #reading #readers #read  #дякую #ялюблючитати #читання #читатимодно #читатицікаво #читайзімною #книги #bookyspace #wonderland #readingtime #readwithme #книжковиймарафон #надихайсяінадихай #україначитає #mustread #Чекаєва_читає #irecommend #нашформат #nashformat #несказане #фабулакнигоманія2017_23

#книга_з_назвою_в_одне_слово Рейнбоу Ровелл "Фанатка".
Шкодую, що ця книжка не потрапила мені до рук ще три роки тому. Вступ до ВНЗ - то нова сторінка в житті, але ще неабиякий стрес. Нові люди, нові знайомства, все нове. Тоді здається, що ти загублений, покинутий на роздоріжжі. То і головна героі'ня роману - Кет перебуває в такому стані. Вона пише фанфіки за серією книжок про чаклуна Саймона Сноу (на кшталт Гаррі Поттера), де описує кохання Саймона та його друга База (фанфіки про Гаррі та Драко). Також вона має сестру-близнючку на ім'я Рен. Але Рен швидко подорослішала й залишила Кет наодинці з чарівним героєм. Чи зможе вона вирватися з полону дитячого захоплення і створити щось своє?
#ФабулаКнигоманія2017_23 #ФабулаКнигоманія2017 #видавництво_vivat #bookyspace #рейнбоу_ровелл #фанатка #fangirl #book #books #reading #книжный_червь

Дощ протремтів над містом... В куточку її уст завмерла ледь помітна усмішка... Вологе повітря тихою веселковою хмаркою здіймається у височінь... Місто, оживлене, дихає спокоєм...) Уже догасає третя неділя червня... Особисто для мене, це був час спокійного видиху, просто життєво необхідна перерва задля наступних починань... це була можливість поринути у світи, які досі стояли очікуючи на поличці, чи ховалися у пам'яті електронної бібліотеки🤓📚📑 .
.
.
8/50 Фабула книгоманія 2017
#фабулакнигоманія2017_2 - С.Ахерн "Співуча пташка". Укотре запоєм зачитувалася легкою, проте змістовною прозою улюбленої письменниці. Книга звуків та посмішок))
.
#фабулакнигоманія2017_3 - С.Фіцджеральд "Ніч лагідна". Трохи, як на мене, химерна книга, як спершу читається на одному диханні, а потім тягнеться я гума. .
#фабулакнигоманія2017_5 - К.Бабкіна "Заговорено на любов" - поезія, як спіла трускавка, чи абрикоса, чи персик, і така ж напоєна сонцем🌞
.
#фабулакнигоманія2017_7 - Дж.Остін "Леді С'юзен". Невідома мені досі книга однієї з улюблених письменниць, яка і тут залишилася вірною собі)
.
#фабулакнигоманія2017_19 - А.Мартен-Люган "Щастя в моїх руках". От така вона непередбачувана французька проза. Чесно, очікувала більшого .
#фабулакнигоманія2017_23 - М.Смагіна "Волковиці". Книга, огорнута містикою, як теплим коцом, яку треба читати ввечері біля потріскуючого вогню.
.
#фабулакнигоманія2017_30 - Ж.Леґардіньє "Остерігайтеся котів". Французький стиль у кожному реченні і дещо несподіваний фінал) здивувало, що автор - чоловік😜

#простоліто🍭 #книгоманія #такийочікуванийвідпочинок #прийшлонатхнення #фабулакнигоманія2017

📖Януш Л.Вишневський "Бікіні"
#ФабулаКнигоманія2017_23
✔️Книга з назвою в одне слово
Так вже сталось, що друга поспіль прочитана мною книга знову про Другу Світову Війну. На цей раз розповідь очима німкені та американця. Вона молода, талановита дівчина Анна, яка любить фотографувати. Він журналіст, який прилетів в Німеччину за матеріалом для газети Таймс.
В книзі немає звичної нам історії кохання. Вірніше вона є, але схована так глибоко.
Поряд з вигаданою історією автору вдалось вплести багато історичних фактів, свідками яких виявились герої роману. Як то, наприклад, відома фотографія Енштейна, бомбардування Дрездена, Мантхетенський проект. Та й взагалі, роман виявився дуже пізнавальний для мене. Багато інформації про Гітлера, про тогочасну Німеччину, її устої та закони.
Коли читаєш історії, які розгортаються на фоні війни, розумієш на скільки твої знання про цю подію половинчасті та стереотипні, просто сухі та неживі факти. Я усвідомила, що на війні не може бути ні поганих ні хороших. Є ті, які воюють свідомо, а є ті, які не по своїй волі намагаються пристосуватись до війни, пережити її...
В який раз переконуюсь, що Вишневський - мій письменник. Він як і раніше віртуозно збирає безліч історій та почуттів в одне ціле, ділиться своїми знаннями в різних областях, майстерно вплітаючи їх в повсякдення. І він як і раніше любить жінок... #фабулакнигоманія2017 #книга #янушлеонвишневский #бікіні #світповинензнатищоячитаю #читайукраїнською #book #bookstagram #bookworm #bookyspace #заразячитаю #booklove

Згадала, що цілу весну не викладала фото прочитаних книг, тому зараз ділюсь списком 😌 🎉 Олдос Хакслі "Який чудовий світ новий" #фабулакнигоманія2017_6 🎉 Коробчук, Горобчук та Коцарев "Цілодобово" #фабулакнигоманія2017_40 (💖💖💖) 🎉 Артем Луценко "Півкроки" #фабулакнигоманія2017_23
🎉 Марк Лівін "Життя та інша хімія" #фабулакнигоманія2017_8 🎉 Михайло Івасько "9 кроків назустріч вітру" #фабулакнигоманія2017_32 🎉 Умберто Еко "Номер Нуль" #фабулакнигоманія2017_31 🎉 "Інший формат. Іздрик" #фабулакнигоманія2017_39 🎉 Сергій Жадан "Тамплієри" #фабулакнигоманія2017_19 🎉 "Метаморфози",упорядник Сергій Жадан #фабулакнигоманія2017_5 🎉 Ісікава Такубоку "Лірика" #фабулакнигоманія2017_10 🎉 Тетяна Белімова "Київ.ua" #фабулакнигоманія2017_48 🎉 Фредерік Беґбедер "Історійки під екстазі" #фабулакнигоманія2017_37
І харківського Гамелета теж багато не буває, так. #фабулакнигоманія2017 #bookchallenge_ua #bookchallenge2016 #мирдолжензнатьчтоячитаю

Роман Іваничук "Орда" Очікуєш отримати історичний роман, а отримуєш глибокий філософський аналіз проблеми самоствердження народу. Роман одразу вражає жорстокою сценою захоплення гетьманської столиці - Батурина, де не жаліли нікого: ні жінок, ні дітей, ні старих. Єдині живі свідки тих подій - це зрадник Ніс, свята Мотря та сповідник Мазепи Єпіфаній, що стає мовчазним свідком страшних подій, не пробуючи навіть втрутитись. За всі ті страшні діяння він відчуває свою провину, яку мусить тепер спокутувати, побудувавши новий Храм. Після поразки Мазепи козацтво зневірилось, продаючи не лише зброю, обмундирування за чарку горілки, а й свою гідність, вклонившись цареві і слухняно вдягнувши ярмо на шию. Змінюються часи, царі, а ситуація повторюється. Хіба ми зараз не так само чинимо? Як перемішані думки в голові Єпіфанія, так же пермішані і часові рамки в романі. Вам не буде складно впізнати у карликах, що пропагують ідею рівності (шляхом "зменшення" інших до їх рівня) чергову "орду", що пройшлась Україною. Дивуєшся, що бачачи ницість і безглуздість цих моральних недоростків, ніхто не скидає їх з плечей. Але тоді згадуєш що діється навколо і розумієш, що кожен так само носить на собі карлика чужої, нав'язаної думки. Ми пишаємось мертвими героями, втішаємось їх подвигами, не задумуючись, чи гідні ми того, що вони вибороли життям. Роман допомогає усвідомити себе, як національну одиницю, яка має не лише права, а ще й обов'язки! Не можу сказати, що це найкраща книжка, яку я читала, але вона кидає у вир роздумів, змушує проводити аналогії і щось у собі змінювати, а це вже прекрасний показник. "Грішний весь народ, тож і спокутувати маєм всі разом" #читаю_розповідаю #YakabooBingoSpring_5 #ФабулаКнигоманія2017 #ФабулаКнигоманія2017_23

" Якби Господь на мить забув про те, що я ганчір'яна лялька, і дарував мені трохи життя, ймовірно, я не сказав би всього, що думаю, я більше не думав про те, що кажу. 
Я б цінував речі не за їхню вартість, а за їхню значущість. Я б спав менше, мріяв більше, усвідомлюючи, що кожна хвилина із заплющеними очима - це втрата шістдесяти секунд світла. 
Я б ходив, коли інші цього не роблять, я б прокидався, коли інші сплять, я б слухав, коли інші говорять.
І як би я насолоджувався шоколадним морозивом!
Якби Господь дав мені трохи життя, я б одягався просто, піднімався з першим променем сонця, оголюючи не тільки тіло, а й душу. 
Боже мій, якби у мене було ще трохи часу, я ув'язнив би свою ненависть у лід і чекав, коли з'явиться сонце . Я малював би при зірках, як Ван Гог, мріяв, читаючи вірші Бенедетті, і спів Серра був би моєю місячною серенадою. Я омивав би троянди своїми сльозами, щоб відчути біль від їх колючок і яскраво-червоний цілунок їх пелюсток. 
Боже мій, якби я мав крихту життя... Я не пропустив би дня, щоб не говорити коханим людям, що я їх люблю. Я б переконував кожну жінку і кожного чоловіка, що люблю їх, я б жив у любові з любов'ю.
Я б довів людям, як сильно вони помиляються, вважаючи, що коли вони старіють, то перестають кохати: навпаки, вони старіють тому, що перестають кохати!
Дитині я б давав би крила і сам навчив би її літати.
Старих я навчив би того, що смерть приходить не від старості, а від забуття.
Адже я теж багато чого навчився у вас, люди. 
Я дізнався, що кожен хоче жити на вершині гори, не здогадуючись, що справжнє щастя чекає його на спуску.
Я зрозумів, що, коли новонароджений вперше хапає батьківський палець крихітним кулачком, він хапає його назавжди. Я зрозумів, що людина має право поглянути на іншу людину згори вниз лише для того, щоб допомогти їй стати на ноги.
Я так багато чого навчився від вас, але, по правді кажучи, від усього цього мало користі, адже, напхавши цим скриню, я помираю."
#руденька #ЮліяПилипенко #фабулакнигоманія2017 #фабулакнигоманія2017_23

Ще один прочитаний трилер у серії. Ще одна новинка. Дуже захоплюючий і цікавий сюжет.
Книга розпочинається з прологу про суд над палієм малих дівчаток. На жаль його визнали невинним і він познощався над ще однією жертвою.
Далі після певного часу детектив Натан Вульф отримує дзвінок від колишньої напарниці про знайдений труп. Це одне тіло, яке складається з 6 частин. Кожна частина відповідає певній особі, яка поєднана з попередньою справою Вульфа.
Також згодом ми знайомимось з іменами нових потенційних жертв.Серед них є і сам Вульф. Як би не старалась поліція, вбивця йде попереду.
В середині книги головним підозрюваним стає той самий Натан Вульф.
P.S: Хто читав чи прочитає дану книгу, пишіть свої здогадки чому на квіти є квіти?

#bookstagram #bookphotography #like4like #bookchallenge_ua #bookchallenge #irenareading #vintage #flowers #roses #plot #yakaboobingospring_irena #yakaboobingospring #yakaboobingospring_13 #фабулакнигоманія2017_23 #фабулакнигоманія2017_irena #фабулакнигоманія2017

"Несказане" Селесте Iнг
~~~~~~~~~~~~~~~~~~
Эта книга оставила неизгладимый след в моей душе... Однажды утром любимая дочь не вышла к завтраку... оказалось, что ее уже нет в живых. Как с этим будут справляться родители и брат с сестрой Лидии?

Селесте Инг поднимает очень важные вопросы в своей книге. Это и вопросы рассового неравенства, и вопросы нереализованности и, как следствие, завышенных ожиданий от детей, и вопросы семейных отношений...
Автор показывает, как важно говорить о том, что вас беспокоит! Говорить, дабы быть услышанным и не домысливать себе того, чего нет в действительности.

Мне книга очень понравилась! Простой язык, но при этом замечательно описаны все эмоции, чувства героев. Интересный сюжет и важная тема для размышлений.
Плюс ко всему - красивое, качественное издание и приятный перевод - за это спасибо издательству @nashformat.ua

Моя оценка - 5/5
#несказане #селестеінґ

#фабулакнигоманія2017_jennybo
#фабулакнигоманія2017
#фабулакнигоманія2017_23 - книга с названием в одно слово

"Книга з назвою в одне слово" - пункт 23 в моєму списку книг📖
Ох, щойно дочитала і признаю, що це надзвичайно глибока історія🙏🏻з першої ж сторінки я поринула в цю драматичну розповідь і до самого кінця переживала кожне слово..взагалі не говоритиму, про що книга, бо ж, сподіваюсь, багато хто планує її читати..однозначно рекомендую, один з найкращих мною прочитаних творів (міряю викликаними емоціями) за останній час❤️помітила за собою таку штуку, що коли стає нецікаво читати, то я починаю відволікатись і вже просто переглядаю рядки букв, а картинка зі змістом в моїй уяві вимикається😆а тут я буквально "пройшла" очима і продумала весь текст, так спрагло було читати☝🏻
#фабулакнигоманія2017_23
#ячитаю#bookaddict#bookaholic#booklovers#bookstagram#bookphotography#bookyspace #селестеінґ#celesteng#несказане

«Соловей» Крістін Генна .

Я виросла на книжках Ремарка, потім зачитувалася «По кому дзвенить дзвін?» Хемінгуея, тому я дуже насторожено ставлюся до нових книг про стару війну.
Десь до середини роману я читала зі скептицизмом . Дуже вже стиль авторки не пасував мені до змальованих подій. У всьому вчувалася якась солодкавість, награність, несправжність. Мелодрама, одним словом.
Окрім того були доволі помітні історичні огріхи. Я так і не зрозуміла, чому подругу В’янн звали Рейчел ,а не Рашель, що було б логічно. Коли авторка описувала муки від голоду і потім йде сцена, де головна героїня готує рибу з лимоном і смажену картоплю або котлети з баранини, то виривається таки голосне хмикання.
Але тим не менше, продираючись все далі крізь текст,я відчувала як зживаюся з героями, як починаю за них переживати і навіть плакати разом з ними. Бо були окремі дуже сильні сцени. І за них я готова вибачити авторці усі прогрішності.
Людина врятувала 19 єврейських дітей від смерті. І всиновила з них лише одного. І була йому доброю матір’ю. І з людської суб’єктивної точки зору нічого іншого тій дитині і не треба в житті. Їй не треба нових травм, нових втрат, нових переживань. Але єврейський народ вважає по-іншому. «Ця війна вбила мільйони євреїв, мадам. Мільйони. Ціле покоління загинуло. Тим із нас, хто вижив, потрібно згуртуватись, аби відродитися.
Здається, що коли один маленький хлопчик не пам’ятатиме, хто він, це не так страшно, але для нас він — майбутнє. Ми не можемо дозволити вам виховувати його в чужій вам релігії. Арі мусить бути зі своїм народом.» Може у цьому і є правда? У мене від цитати мурашки по тілу. Ми звикли бути громадянами світу, космополітами, жити у своїй тісній затишній реальності, але життя не підкоряється нашим бажанням. Часом треба робити глобальні речі, навіть якщо це суперечить твоєму внутрішньому «я»
За розказану "жіночу сторону" війни я авторці щиро вдячна. Історія трохи згущена, гіперболізована в окремих місцях, мелодраматизована у інших, та десь я бачила відгук, у якому написано, що Крістін Генна написала чудову книжку для своєї аудиторії і з цим я не можу не погодитися.
#Фабулакнигоманія2017_23 #bookyspace #рецензії_gm

27/50 #bookchallenge_ua
23/50 #ФабулаКнигоманія2017_23
Емма Клайн Дівчата
Новинка від видавництва КСД, видана у 2017 році.
Головна героїня Іві потрапила під вплив поганої компанії. Все почалося з того, що вона просто потребувала любові,яку так і не отримувала від батьків. Секта, секс, алкоголь та наркотики створювали відчуття потрібності.
Це не документальна історія, проте Емма Клайн частково описує страшні вбивства які сталися у США влітку 1969, що були вчинені дівчатами "Сім"ї" Чарльза Менсона.
Книга читається боляче і страшно, адже приходить розуміння що насправді таких випадків досить багато і не тільки за кордоном а й у нас.
Сміливо можу рекомендувати до прочитання батькам, адже варто іноді собі нагадувати як важливо любити та чути власних дітей.

#ФабулаКнигоманія2017 #yakaboobingospring_5 #читаю_розповідаю #yakaboobingospring #еммаклайн #дівчата

#YakabooBingoWinter_24,#ФабулаКнигоманія2017,#ФабулаКнигоманія2017_23,#читаю_розповідаю
Норвегія займає чільне місце у моєму ,,must visit" списку країн.Поки що ближче познайомитися з мрією можу завдяки чудовій однойменній дитячій книжці,а також курсу базової норвезької мови від освітньої платформи FutureLearn☺.
СЮЖЕТ:літературно-художнє видання,що знайомить з історією,географією та культурою Норвегії.Книга містить найпопулярніші норвезькі казки,які якнайповніше відображають народну мудрість та ментальність жителів північної країни.Цікаві енциклопедичні дані дадуть відповіді на найпоширеніші запитання,допоможуть розібратися,що правда,а що-вигадка у тому,що ми знаємо про Норвегію.Вкінці книги міститься гра,в яку залюбки зіграють і діти,і дорослі.😉
ІСТОРІЯ КНИГИ:належить до серії ,,Енциклопедія-Казка-Гра".Для дітей середнього шкільного віку.
ГОЛОВНІ ГЕРОЇ:норвежці☺
ЦИТАТА:,,Чи є межа фантазії?Її не існує,і чим достовірніша фантазія,тим вона правдивіша.Ти можеш уявити себе відважним дослідником невідомих земель або сміливим капітаном непереможної армади,невгамовним шукачем пригод і скарбів,солідним купцем,який з далекої дороги повертається з багатим крамом до рідного маєтку,чи відчайдушним втікачем...Ти можеш вигадати будь-що,стати будь-ким,повести власний корабель за далекою,осяйною зіркою своєї мрії.Ти можеш потрапити в невідомі країни,побачити невимовні чудеса,познайомитися з незвичайними людьми,зазирнути в казку...Ти можеш все,на що здатна твоя фантазія.Отже,піднімай вітрила-і вперед!"
ПРО АВТОРА:укладачем видання є Юлія Бєсєдіна.

Дженнифер Доннелли "Революция"
Бывают книги, от которых хочется поскорее отделаться. Бывают книги, от которых клонит в сон. Бывает книги, о которых забываешь сразу же после прочтения. Все это никак не относится к Революции. Эта книга захватывает, она лишает сна и к ней хочется возвращаться. Дочитала в час ночи, а в рано утром проснулась, чтобы поскорее продолжить читать историю Анди и Алекс. Очень хорошая книга! Душевная и жизненная. Так жаль Анди! Не представляю, да и представлять не хочу, как бы я чувствовала себя на месте мамы Анди.
А какой прекрасный в книге Париж🗼! А музыка прям звучит из букв😍
Спасибо, милые #книгожрицы, что познакомили меня с этой книгой!
Итого:5/5 #революционные_книгожрицы
#ДженниферДоннелли #Революция #современнаялитература #музыка #подростковаялитература
#ФабулаКнигоманія2017_23 #ФабулаКнигоманія2017 #ФабулаКнигоманія2017_Клёна #книга #книжка #книги #книжныйманьяк#книгалучшийдруг #люблючитать#мирдолжензнатьчтоячитаю #чтопочитать#книжныйчервь #airbook  #bookyspace#bookstagram #book#books #bookworm #livelibe #ЛЛ #игрыналл#собериихвсех  #Клёначитает

#ФабулаКнигоманія2017_23 - Книга з назвою в одне слово.
#ФабулаКнигоманія2017
Вчора закінчила читати «Сяйво» С.Кінга, тому ділюся враженнями:
Отже, спочатку книга мені не сподобалася. Я вже колись намагалася читати книги Короля Жахів, і результати були невтішними, тому від цієї книги я також нічого не очікувала. Але, дякую Дракону, я помилялася, бо це дуже круто! Я, десь після сотої сторінки, опинилася в іншому світі! Де, до речі, пробула днів п’ять (так як були канікули, моя активність понизилася). «Сяйво», на перший погляд, має дуже банальну історію: сім’я приїжджає в готель, який має не дуже привабливий та безпечний вигляд, вони залишаються там на шість місяців самі, бо глава сімейства має всю зиму доглядати цю дивну місцину. Чому готель зачиняють на зиму? Бо він знаходиться в горах, і коли навколо сніг, то туди ніхто не може дійти. А шестирічний синочок може бачити майбутнє, привидів та читати думки. Все це нагадувало мені суміш усіх сезонів неперевершеного #АІЖ (Американська Історія Жахів). І як тільки автор закінчує розповідати про головних героїв, то читач опиняється в цьому магічному всесвіті. Під час читання я розуміла лише одне: я не можу відірватися, бо мені дуже цікаво. Але, думаючи лише про книгу, можна не помітити, як справжній світ стає сірим та сумним. Книга - депресивна. Тому після неї треба читати щось легеньке та просте, я ось наприклад відразу почала «Перевагу скромників» С. Чбоскі.
Манера написання Кінга мені сподобалася не відразу, але потім, скоріше за все, я просто звикла. Як би пояснити… Знаєте, є книги, де кожна маленька сюжетна крапочка під кінець може стати величезною плямою і змінить всю історію. Ти звертаєш увагу на кожну репліку, бо знаєш, що вона може бути дуже важливою, навіть якщо так і не здається. Тут такого немає. Я дуже довго до всього придивлялася, але в кінці про це навіть не згадалося. От мене, наприклад, і досі цікавить той вогнегасник, а нам навіть не пояснили, чому саме він рухався!
Я витратила нереально багато часу, псувала нерви усім своїм підписникам у Твіттері (так як читала книгу ночами, то було не дуже весело), майже не спала, але воно того варте. Серйозно. Раджу)

#джоанхаррис - #шоколад
Книга не погана. Жанр "магічного реалізму" теж мені завжди подобався. Початок, обіцяв яскраву кольорову відьму в Сірому одномвнітному місті, котре вона обіцяла оживити. Але, як не дивно, книга залишила майже байдужою, може бути, я просто не вгадала з часом або віком її прочитання. Ну, або я занадто багато чого чекала від неї, зважаючи на веееличееезну кількість схвальних відгуків .
Найбільше мені НЕ сподобався, звичайно, Чорна людина. Не тому що це головний антагоніст роману, а через те, що від нього очікуєш більшої діяльності. Нагнітання обстановки навколо нього обіцяло як мінімум цікавого і гідного суперника, я очікувала підступно Северуса Снейпа з диявольськими планами по боротьбі за владу ... А це виявився якийсь картонний клоун в сутані, помилково записаний в погані персонажі. Сам він нічого крім жалю не викликає. Сама подорожуюча сім'я Роше мене теж не вразила. Обіцяли свіжий вітер, яка сколихне цей тухле містечко... Так мовити "вдарить рок в цій дирі". Ну, і кого вона там сколихнула? Та й з сім'єю Роше, мені здається, не все гаразд. Я щиро не схвалюю уявних друзів, адже це означає, що у дитини щось не в порядку з психікою від самотності. Хороша книга, яка, очевидно, зовсім не моя. Чисто з вредності😈 я прочитаю і решту книг з цієї серії, але перша книга для мене (!!!) провал.
#ялюблючитати #книга #книголюб #книжныйманьяк #букстаграм #book #iloveread #bookstagram #ФабулаКнигоманія2017 #ФабулаКнигоманія2017_23 #yakaboobingospring_15

#фабулакнигоманія2017
Книга з назвою в одне слово - Таня Малярчук "Забуття"
Ця книжка потрапила мені до рук у правильному місці і у правильний час. Або це просто справді хороший роман 😉
Історія про те, як переплелися життя українського історика В'ячеслава Липинського і звичайної сучасної жінки. Головна героїня, захопившись постаттю Липинського і намагаючись дошукатися правди, поступово позбувається фобій і віднаходить себе.
Обидві лінії роману захоплюючі і написані нереально гарною мовою.
А ще мені дуже близькими виявилися філологічні будні героїні, її засиджування в бібліотеці над Лосєвим і Бахтіним до пізньої пори.
А ще близькими виявились Краківські будні Липинського, його прогулянки тими місцями, якими через 100 років гуляю я, захват Морським Оком і враження від Закопаного. Йому милий і затишний Краків теж колись вишкірив зуби, і вони так і не полюбили одне одного.
А ще, кожного дня проїжджаючи повз вулицю Lipińskiego, тепер буду згадувати про те, що малознаний українець залишив все-таки слід в українській історії і в польському місті.
І моя улюблена цитата з цієї книжки: "- Ви любите літературу. - Я неспасенна."
От і я неспасенна 😊
12/52
#фабулакнигоманія2017_23 #всл #видавництвостароголева #bookworm

Most Popular Instagram Hashtags