bogorodichenko bogorodichenko

188 posts   697 followers   131 followings

Анна Богородіченко  Тут: ▪️книжки і квіти [часто] ▪️#маркетинг➕сервіс [рідко] ▪️клаптики світу [трапляється] 🚩Київ

Знаю, це банальна банальність, але від цього правдою вона не перестає бути — подарувати комусь приємні емоції простіше, ніж здається. Інколи достатньо посмішки, інколи — листівки. Перше не відправиш у Маріуполь чи Шубранець, а от друге можна. Минулого разу у затії з поштівками спрацював ефект бумерага — вони і мені принесли купу позитиву.

Тому планую повторити обмін маленькими радощами. Цього разу картки будуть тематичними, залишилося дозбирати кілька із відповідними зображеннями. Якщо знаєте виробників красивих листівок — здавайте явки та паролі:)

Цікаво, як це — жити біля моря?
Всього 30 хвилин біля води і настрій стрімко поліз угору. Сьогоднішній неймовірний захід сонця, який камера мого телефона не здатна передати, то вже приємний бонус. Як виросту, обов‘язково дізнаюся як це — жити біля моря:)

Це було запійне читання! Без перебільшення. Але не повторюйте мою помилку — не кидайтеся на книжку, як з голодного краю. Смакуйте. Як вино.

Підзаголовок «Схиблених на вині» — мандрівка у вишуканий світ сомельє — дуже вдалий та якнайкраще описує про що книжка. Але вона не тільки про вино. Вона про постійний розвиток і вдосконалення, про експеременти [у тому числі над собою], про «гріховні» смакові рецептори, про дослідження мозку, про залежність та пристрасть, про суворі правила, про пошук відповідей.

Б’янка Боскер захопливо описала свій річний досвід занурення у винну культуру — від новонаверннної до професіоналки. До вивчення теми вона підійшла комплексно: зустрічалася із науковцями, які досліджують нюх та смак, дегустувала [багато!], розпитувала «схиблених на вині» колекціонерів та сомельє, брала участь і конкурсах по різні сторони барикад [і як учасниця, і як журі], «підглядала» як працюють виночерпії [ммм, яке слово 🤤] та офіціанти у ресторанах, а потім випробовувала всю теорію на практиці.

Читати цю книжку — це як потрапити за лаштунки. Можна дізнатися як все влаштовано насправді. Наприклад, що «один із учасників [Світового змагання сомельє] брав уроки танцю, щоб удосконалити свою елегантну ходу, другий наймав викладача сценічної мови, або той допоміг йому змоделювати голос в оксамитовий баритон, а також спеціаліста із запам’ятовування — для кращого засвоєння назв виноградників».

Словом, це було п р е к р а с н о. Бажаю і вам такої ж захопливої мандрівки у вишуканий світ с̶о̶м̶е̶л̶ь̶є̶ чуттєвості.
〰️
#nashformatua #схибленінавині #нонфікшн #читайукраїнською #readingtime #vscobook #світмаєзнатищоячитаю #bookstagram_ua

Кілька тижнів страждаю від гострої ломки, навіть уві сні. А все через відсутність подорожей 🙃. Три роки поспіль у вересні-жовтні вдавалося кудись вибратися і це вже ставало схоже на традицію. Але куди ж у нашому житті без Його Величності Облому? 🤪 Урок —цінувати те, що було — вивчила, спасибі, більше не треба:)

Як не дивно, великий фотоархів із минулих поїздок допомагає. З одного боку — викликає ще більшу ностальгію, а з іншого — бальзам на душу.

Дарую книжку «Схиблені на вині» — несу культуру пиття у маси! 🤣 Не напиватися, а саме випити. Знаю, одна книжка не здатна цього змінити, але якщо вона хоч комусь покаже, яким багатогранним може бути вино, що келих наодинці з собою — не алкоголізм, а трішки ігристого ні о 10-й, ні о 12-й ранку, не смертний гріх, вже буде добре:) Для цього навіть пити не обов’язково 🙃.

Щоб взяти участь у розіграші, переконайтеся, що виконали всі умови:
1. підписалися на мене @bogorodichenko;
2. поділитися цим дописом в історіях та відмітили мене (лінк має бути активним);
3. написали у коментарях про свої стосунки з вином. П’єте, ні? Або про улюблене. Чи як перший раз спробували. Будь-що! Та хоч анекдот про вино:)

Результати у середу, 10 жовтня. Будьмо 🍷!

Ви знали, що у вині можна багато чого підробити [наприклад, що воно витримувалося у дубових бочках] і навіть ваше враження від нього? Точніше суттєво вплинути на те, як ви його сприймете. Пропоную сьогодні трішки розширити знання про цей давній напій:

🍷енофіли — знавці та поціновувачі вина;
🍷аерування вина — насичення його киснем;
🍷муст або виноградне сусло — воноградний сік з якого й починається кожне вино;
🍷найдорожча пляшка вина (6 л) була продана за 500 тисяч $. Це досить молоде вино Screaming Eagle Cabernet Sauvignon 1992 року. За ним йде Cheval-Blanc 1946 року за 304,375$;
🍷«структура» вина: солодкість, кислота, алкоголь, дубильні речовини і текстура, яку також називають «тіло»;
🍷колір впливає на смак, звуки — на запах, зір — на те, що ми відчуваємо на дотик;
🍷аносмія — втрата нюху, агевзія — втрата смакових здібностей.

Це були #7МішківГречаноїВовни про вино та те, що його стосується. Знали щось із цього? Я тільки 1 та 2 пункти, про 6 здогадувалася інтуїтивно.

До речі, інформацію взяла із книжки «Схиблені на вині», які розіграю у наступному пості 😉 Ваше здоров‘я 🍷!

Прочитала. Не зрозуміла чому стільки захоплених відгуків.

З головним героєм трапилася трагедія — його мама загинула під час теракту у музеї. А він з того музею ще й картину поцупив. Раптом що — це не спойлер. Перші 200 сторінок проковтнула. Налаштувалася на цікаву розповідь, а там... ну такоє.

Епізоди про наркотики [а їх багато!] мені бути настільки нудні, що інструкцію з експлуатації пусудомийки цікавіше читати. А от описи залежності від картини, пристрасть до старовинних меблів — сподобалися.

Емоційна гойдалка. Коли книга здатна дарувати різні емоції, це ж наче добре, це «прив’язує». Але у нас із «Щиглем» емоційної прив’язоності не виникло. То читала за раз 50-100 сторінок, то не бралася за книжку кілька тижнів.

А ще ця каша з українців і росіян, до якої купа питань. Проте, хоч йдеться про персонажів другорядних, мені вони здалися виразнішими, ніж головний герой Тео. ⠀
Та не так усе просто з цим романом, у ньому однозначно щось є. Як мінімум, стиль авторки.

«Щиголь» — книжка, яку я не наважуся комусь радити, але й відмовляти читати точно не стану:)

Які ваші враження від «Щигля»? А інші твори Тартт читали? Варто, ні?
〰️
#Щиголь #ДоннаТартт #КСД #клубсімейногодозвілля #книжкавліжко #світмаєзнатищоячитаю #читайукраїнською #readingtime #vscobook

Помітили, як соціальні мережі вплинули на рекламні повідомлення?
▪️ фотосесії почали називати інстазйомками.
▪️ «спальні для ідеальних селфі». Не для сну, сексу чи відпочинку. Для селфі.
▪️ «квартира біля моря — це модно». Не престижно чи з красивим видом. Модно.
▪️ «ця люстра у ресторані — інстаграмний елемент, щоб відвідувачі робили і викладали фотки». Дизайн, не щоб клієнту було комфортно, приємно дивитися, а щоб мав, що показати.
#маркетинг➕сервіс

Потрібна ваша порада 🙏 Застрягла у своєму колі вподобань, хочу розширити читацькі рамки. Тепер-то я зрозуміла, чому люди беруть участь у різних книжкових викликах:)

Порадьте, будь ласка, одну книжку, яка вам дуже сподобалася. Бажано не історії компанії, біографії-мемуарами підприємців чи політичних діячів. Це я і так прочитаю:) Художка чи нон-фікшн — без різниці. Книжку обиратиме random.org, щоб я знову не пішла на повідку своїх вподобань:)

Що порадите прочитати? 😉
〰️
#книжкиіквіти #щочитати #читайукраїнською #книжка #заразячитаю #vscoua #bookstagram_ua #vscobook #книжкавліжко

Цього тижня у мене було досить цікаве заняття — польове дослідження київської вуличної моди:) Спойлер — у нас дуже красиві дівчата!

Визнаю, вибірка у мене маленька і досить специфічна: • дівчата 25-30 років [ну, принаймі, я б їм саме стільки дала 🙃];
• 6-7 годин спостережень;
• центральні райони Києва [Поділ, Бессарабка, м. Олімпійська].

Стильні, доглянуті [але на розфарбовані], підбори траплялися рідко, та й ті маленькі. Багато трендових речей — клітинка, оверсайз, спідниці-плісе, багатошаровість у прикрасах, але без перебору. Кожна десята взагалі фешн-блогерка, не менше.

Словом, мені це заняття страшенно сподобалося 🙊 Треба буде повторити, коли стане холодніше. І розшири дослідження на чоловіків:)

Коли читаєш, завжди цікаво відслідковувати, що зрезонує, зачепить цього разу. «Історія IKEA» дуже здивувала, бо найбільше мене зацікавила... форма власності. Не як викарапкувалися з якихось труднощів, не корпоративна культура, як це зазвичай у мене буває, а форма власності 😱 Інґвар Кампрад, засновник компанії, дуже хвилювався за майбутнє IKEA, не хотів, щоб її знищили управлінці, його власні діти чи уряд якоїсь з країн. Він вигадав таку хитромудру [і законну] схему, як цього уникнути, що диву даєшся.

Неординарні рішення – це ДНК IKEA. Кампрад виховував культуру новаторства, заохочував експеременти. Він вважав за краще, коли команда помилялася, ніж била байдики. Інколи це заходило далеко. Настільки, що магазин могли відкрити не в тому місті [місті, це просто місці!] про яке домовлялися 🙃

Ще у засновника був своєрідний стиль управляння — любов, як казав сам Кампрад. Він любив своїх співробітників, вони його любили навзаєм. Про цьому авторитарність Кампрада була беззаперечною. Вкупі це створило неймовірну корпоративну культуру, чи то релігійну общину?

Ось як проходив корпоратив IKEA: «Вони ніби гуртом моляться за розвиток і процвітання. За вино їм слугують статистичні дані, а за хліб — самокритика. Є тут і добрі побажання (впорядкувати запаси й асортимент), щирі молитви (співпрацювати ефективніше, ніж допомагати) й прохання благословити Ельмхульт, „наш культурний центр“». Краще й не скажеш:)

Перед тим як читати «Історію IKEA», варто розуміти, що книжка стара. Перше видання було у 1995 + косметичні правками у 2011. З того часу стільки всього відбулося, шкода, що цього немає. Але дядечко Google нам у поміч.

Основний недолік книжки для мене — усі дати, ціни, суми подані буквами, а не цифрами. Як же це незручно читати, як же це дратувало! 😠 Але якщо цікавить історія IKEA, то можна перетерпіти:)
〰️
#історіяIKEA #nashformatua #нонфікшн #читайукраїнською #читатимодно #bookstagram_ua

Ідеальний розклад дня: сніданок — басейн — обід — гамак + книжка — вечеря — басейн — сон. Довго так не проживеш, але для кількох днів — і д е а л ь н о.

Most Popular Instagram Hashtags